Поради для батьків: як надавати допомогу підліткам після травмуючих подій

Поведінка підлітка: дистанціювання, почуття сорому та вини

Реакція батьків

• Створіть безпечну ситуацію, щоб поговорити з підлітком про травмуючу подію та його почуття.
• Підкресліть, що ці почуття є нормальними. Відкоригуйте надмірні почуття власної відповідальності та вини на реалістичне розуміння того, що дійсно можна було б зробити.

Що можуть зробити або сказати батьки

• «Багато підлітків — та й дорослих — почувають себе так само, як ти: вони зляться та звинувачують себе за те, що не змогли зробити більше. Ти ні в чому не винен».

Поведінка підлітка: змінений образ самого себе

Підліток відчуває себе надзвичайно вразливим, його вважають ненормальним.

Реакція батьків

• Допоможіть підлітку зрозуміти, що ці почуття є нормальними.
• Заохочуйте зв’язки з членами родини та однолітками, щоб мати необхідну підтримку протягом часу після лиха.

Що можуть зробити або сказати батьки

• «Я почував себе так само. Я боявся та відчував себе безпорадним. Більшість людей відчувають те ж саме, коли відбувається лихо, навіть якщо вони назовні виглядають спокійними».
• «Мій мобільний телефон знову працює. Чому б тобі не спробувати зателефонувати Петеру, щоб почути, як його справи?»
• «Дуже дякую, що ти пограв зі своєю маленькою сестричкою. Зараз їй вже набагато краще».

Поведінка підлітка: ризикована поведінка

Зловживання алкоголем і наркотиками, травмонебезпечна поведінка.

Реакція батьків

• Допоможіть підлітку зрозуміти, що такі приклади поведінки — небезпечний спосіб вираження сильних почуттів (наприклад, люті), оскільки можуть мати погані наслідки.
• Обмежуйте доступ до алкоголю та наркотиків.
• Попросіть підлітка казати вам, куди він йде та що хоче робити. Цей додатковий контроль на період після настання лиха має бути лише тимчасовим.

Що можуть зробити або сказати батьки

• «Багато підлітків — а іноді й дорослих — після такого лиха поводять себе безконтрольно та перебувають в ярості. Вони вважають, що алкоголь і наркотики якось їм допоможуть. Так себе почувати — це цілком нормально, але поводити себе таким чином теж не варто».
• «У ці часи важливо, щоб я знала, де ти і як з тобою зв’язатися». Запевніть підлітка, що цей додатковий контроль — це лише тимчасовий захід, поки ситуація знову не стабілізується.

Поведінка підлітка: страхи перед тим, що подія повториться, і що спогади будуть дуже важкими.

Реакція батьків

• Допоможіть підлітку розпізнавати різні ситуації, які викликають спогади про травмуючу подію (наприклад, люди, місця, звуки, запахи, почуття, час доби). Поясніть різницю між самім нещастям і спогадами, які виникають згодом.
• Поясніть йому, що освітлення події в засобах масової інформації може викликати страхи перед повторною поганою подією.

Що можуть зробити або сказати батьки

• «Коли тобі нагадують, можна спробувати сказати самому собі: „Зараз я сумний, оскільки мені нагадали про лихо, але тепер все по-іншому, і я у безпеці“».
• Запропонуйте наступне: «Перегляд новин може погіршити ситуацію, оскільки знову й знову показують одні й ти ж самі кадри. Можливо, варто припинити перегляд в Інтернеті?»

Поведінка підлітка: раптова переміна у міжособистих відношеннях

Підлітки можуть віддалятися від своїх батьків, своєї родини та навіть від своїх однолітків. Вони можуть бурхливо реагувати на поведінку батьків у кризовій ситуації.

Реакція батьків

• Поясніть підлітку, що таке лихо піддає стресу родини та дружбу і що це є цілком нормальним. Підкресліть, що родини та друзі є необхідною підтримкою на період після настання лиха.
• Заохочуйте терпимість до того, що члени родини по-різному реагують на лихо і справляються з ним.
• Візьміть на себе відповідальність за свої власні почуття.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Проводьте більше часу у колі родини, обговорюючи з кожним, як ідуть діла. Кажіть: «Це є цілком нормальним, що ми чіпляємось одне до одного, — після всього, що ми перенесли. Я думаю, що ми справляємось з усім на подив добре. Добре що ми є одне в одного»
• Можете сказати: "Я оцінила, що ти залишався спокійним, коли твій брат плакав минулої ночі. Я знаю, що він розбудив й тебе».
• «Я хочу вибачитися за те, що вчора був таким роздратованим. Я ще більше буду працювати над тим, щоб залишатися спокійним».

Поведінка підлітка: радикальні зміни у поглядах

Реакція батьків

• Поясніть, що люди змінюються після пережитого нещастя і що це буває дуже часто. Але відмітьте, що з часом все вернеться до норми.

Що можуть зробити або сказати батьки

• «Всі ми знаходимося у стані важкого стресу. Коли життя переривається подібним чином, всі люди відчувають в собі більше страху, ярості — вони навіть сповнені помсти. Це може виглядати не так, але всі ми почуємо себе краще, коли повернемося до звичайного впорядкованого життя».

Поведінка підлітка: непокоєння про інших постраждалих і про інші родини

Реакція батьків

• Підтримуйте бажання підлітка допомагати іншім. Але він не повинен відчувати відповідальність за речі, як доросла людина.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Допоможіть підлітку знайти проекти, які будуть важливі та співмірні його силам (наприклад, ходити за покупками).