Поради для батьків: як надавати допомогу дітям молодшого віку після травмуючих подій

Якщо ваша дитина має труднощі зі сном, не хоче йти до ліжка, не хоче спати на самоті або просинається вночі із криком.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Якщо діти залякані, вони хочуть бути разом з людьми, які допомагають їм почуватися у безпеці. Вони стривожені, якщо не можуть бути разом з вами.
• Якщо під час травмуючої події ви та ваша дитина були розлучені, нагадуванням про це розлучення може бути лише відхід до сну.
• Час сну — це такий час, коли спогади підсилюються, оскільки ми не зайняті іншими речами. Дітям часто сняться речі, яких вони бояться, тому вони бояться йти спати.

• Що можуть зробити або сказати батьки

• Якщо ви хочете, можете покласти дитину спати з собою. Скажіть їй, що зараз це є виключенням із правил.
• Дотримуйтеся процедури відходу до сну: казка, молитва, час обіймів. Описуйте цю процедуру (кожного дня), щоб дитина знала, чого можна очікувати.
• Підтримуйте дитину та скажіть їй, що вона у безпеці, що ви тут і не покинете її. Поставтеся з розумінням, адже її важкий стан — це не її примхи. Коли дитина знову буде відчувати себе у безпеці, вона буде спати краще. Але це потребує часу.

Якщо ваша дитина непокоїться, що з вами станеться щось погане. (Можливо, у вас є такі ж самі непокоєння).

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Мати такі страхи після пережитої небезпеки — це нормально.
• Ці страхи можуть бути ще сильнішими, якщо ваша дитина під час травмуючої події була розлучена з близькими.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Нагадуйте своїй дитині й собі, що зараз ви у безпеці.
• Якщо ви не впевнені, поясніть своїй дитині, що робите все, щоб добратися до безпечного місця.
• Розробіть план — хто буде турбуватися про вашу дитину, якщо з вами щось трапиться. Можливо, це допоможе заспокоїтися вам самим.
• Робіть разом зі своєю дитиною приємні речі. Тоді ваша дитина зможе простіше забути про свої непокоєння.

Якщо ваша дитина плаче або скаржиться кожного разу, коли ви її залишаєте, навіть коли ви йдете лише до ванної кімнати. Якщо ваша дитина не переносить розлуки з вами.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Діти, які ще не розмовляють або не можуть сказати, що вони відчувають, виказують свій страх, чіпляючись за дорослих або плачучи.
• Прощання може нагадувати вашій дитині про розлучення під час травмуючої події.
• Тіло вашої дитини також реагує на розлучення (її живіт стискається, серце б’ється швидше). Щось всередині її каже: «О ні, я не можу її втратити!»
• Ваша дитина намагається маніпулювати вами або контролювати вас. Вона боїться.
• Вона також може лякатися, коли йдуть інші люди (не ви). Взагалі, в неї страх перед розлученням.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Намагайтеся залишатися зі своєю дитиною та уникайте розлучень.
• У випадках коротких розлучень (покупки, ванна) допоможіть своїй дитині, називаючи її почуття та пояснюючи почуття тим, що вона пережила. Скажіть дитині, що любите її, а це розлучення — це дещо інше, і ви незабаром вернетесь: «Ти такий наляканий. Ти не хочеш, щоб я пішла, тому що ти не знав, де я була, коли пішла тоді. Цього разу все інакше, і я скоро повернусь».
• Під час довгих розлучень залишайте свою дитину зі знайомими людьми. Скажіть дитині, куди ви йдете, чому ви йдете та коли повернетесь. Дайте своїй дитині знати, що ви будете думати про неї. Залиште своє фото або щось інше від вас і зателефонуйте дитині, якщо це можливо. Коли ви повернетесь, скажіть своїй дитині, що сумували за нею, що думали про неї та що ви повернулися. Кажіть це знов й знов.

Якщо ваша дитина має труднощі з їжею, вона їсть забагато або відмовляється від їжі.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Стрес впливає на дитину по-різному, в тому числі впливає на її апетит.
• Важливо, щоб ваша дитина їла здорову їжу. Але якщо ви забагато уваги приділяєте їжі, це може призвести до стресу та напруги у ваших стосунках.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Залишайтеся спокійними. Коли стресовий стан вашої дитини послабшає, можливо, що вона знову буде нормально їсти. Не примушуйте свою дитину щось їсти.
• Сідайте їсти разом зі своєю дитиною. Зробіть спільну трапезу дружньою та невимушеною.
• Підготуйте невеличкі перекуси зі здоровою їжею. Маленькі діти часто їдять «між іншим».
• Якщо ви занепокоєні або ваша дитина значно втрачає вагу, зверніться до педіатра.

Якщо ваша дитина не може робити те, що вона робить зазвичай (наприклад, користуватися горщиком). Якщо ваша дитина розмовляє не так, як зазвичай.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Якщо малі діти переживають стрес або страх, часто вони тимчасово втрачають здібності або навички, яким вони вже навчилися.
• Цим маленькі діти показують нам, що з ними щось не так і їм потрібна наша допомога.
• Ваша дитина може засоромитися та збентежитися, якщо раптом вона не зможе робити те, чому вже навчилася колись (наприклад, знову почне мочитися у ліжко вночі). Батьки мають реагувати з повним розумінням, підтримуючи дитину.
• Ваша дитина робить це не спеціально.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Уникайте критики. Ваша дитина тоді буде ще більше боятися, що вона ніколи не навчиться правильній поведінці.
• Ні до чого не примушуйте свою дитину. Це веде лише до боротьби за вплив.
• Не вказуйте на те, що ваша дитина не може зробити (наприклад, користуватися горщиком). Допоможіть своїй дитині відчути, що її розуміють, приймають, люблять і підтримують.
• Щойно ваша дитина відчує себе впевненіше, вона відновіть втрачені здібності.

Якщо ваша дитина необережна та робить небезпечні речі.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Це може здаватися незрозумілим, але діти роблять небезпечні речі, коли не почувають себе у безпеці.
• Своєю поведінкою ваша дитина показує, що ви їй потрібні. Вона хоче, щоб ви їй показали, що вам важливо турбуватися про її безпеку.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Слідкуйте, щоб ваша дитина була у безпеці. Якщо ваша дитина робить небезпечні речі, спокійно підійдіть до неї, візьміть її та утримуйте в разі необхідності.
• Скажіть своїй дитині, що те, що вона робить саме зараз, небезпечно. Скажіть їй, що вона важлива для вас і що ви не хочете, щоб з нею щось сталося.
• Покажіть своїй дитині інші, більш позитивні приклади поведінки з метою привертання вашої уваги.

Якщо ваша дитина боїться речей, які її раніше не лякали.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Маленькі діти вірять, що їхні батьки всемогутні та можуть захистити їх від чого завгодно. Ця віра допомагає їм почувати себе у безпеці.
• Травмуюча подія похитнула цю віру. Через це світ стає для дитини більш загрозливим.
• Багато речей можуть нагадати вашій дитині про травматичну подію (дощ, повторні поштовхи землетрусу, карета швидкої допомоги, волаючі люди, ваш наляканий погляд). Всі ці речі можуть налякати її.
• Це не є вашої помилкою — причиною є травмуюча подія.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Якщо ваша дитина боїться, поговоріть з нею про те, як ви можете дати їй безпеку.
• Якщо щось нагадує вашій дитині про травмуючу подію і дитина непокоїться, що щось подібне станеться знову, поясніть їй, що те, що відбувається сьогодні (наприклад, волаючі люди), — це дещо інше, ніж те, що сталося під час травмуючої події.
• Якщо ваша дитина каже про монстра, допоможіть їй прогнати цього монстра: «Забирайся, монстр. Не муч мою дитину! Я налякаю монстрів, я вселю в них страх, і вони побіжать: У-у-у!
• Ваша дитина замала, щоб зрозуміти, що ви її захистили в травмуючій ситуації. Але ви маєте пам’ятати, що зробили хорошого.

Якщо ваша дитина збуджена, не може всидіти на місці і не може зосередитися на чомусь одному.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Страх примушує нервувати та проникає навіть в наші тіла.
• Іноді дорослі ходять туди й сюди, якщо вони хвилюються. Маленькі діти бігають, стрибають і крутяться.
• Коли наша голова повна негативних речей, важко приділити увагу чомусь іншому.
• Деякі діти від природи є більш активними за інших.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Допоможіть своїй дитині зрозуміти свої почуття (страх, гнів). Запевніть її, що вона у безпеці.
• Допоможіть своїй дитині зменшити свою нервозність фізичними вправами (потягування, біг, зайняття спортом, глибоке та повільне дихання).
• Зберіться разом і займіться чимось, що приносить задоволення вам обом (гра з м’ячем, читання книг, ігри, малювання). Навіть якщо ваша дитина не перестане бігати навкруги, це їй допоможе.
• Якщо ваша дитина від природи активна, шукайте в цьому позитив. Подумайте, скільки енергії потрібно вашій дитині, щоб щось робити, та знайдіть заняття, які відповідають її потребам.

Якщо ваша дитина грає агресивно. Якщо ваша дитина продовжує говорити про травмуючу подію та прикрі речі, які вона бачила.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Часто малі діти виражають себе у грі. Агресивні ігри можуть бути способом сказати нам, які хаотичні речі відбувалися або відбуваються, а також те, що діти відчувають всередині.
• Розповідь вашої дитини про те, що трапилося, може підсилити у вас і у дитини сильні емоції (страх, сум або лють).

Що можуть зробити або сказати батьки

• Якщо ви можете це витримати, слухайте та спостерігайте за своєю дитиною, коли вона це висловлює або представляє у грі.
• Коли ваша дитина грає, спостерігайте за її емоціями та допомагайте їй, називаючи ці емоції. Будьте поруч з дитиною, щоб підтримати її (візьміть на руки, заспокойте).
• Якщо ваша дитина занадто розгнівана, замикається в собі або знову й знову грає одну й ту саму жахливу сцену, допоможіть їй заспокоїтися, почути себе у безпеці та поміркуйте, чи не потрібна їй професійна допомога.

Якщо ваша дитина зараз дуже вимоглива та вперта. Якщо ваша дитина виглядає впертою та наполягає на тому, що все має бути зроблено тільки як вона хоче.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Діти у віці між 18 місяцями та 3 роками дуже вимогливі.
• Це може втомлювати, але це нормально. Це допомагає дітям зрозуміти, що вони є важливими та можуть впливати на речі.
• Якщо діти не відчувають себе у безпеці, вони можуть стати більш впертими, ніж зазвичай. Це є спосіб впоратися зі страхом. Цим діти хочуть виразити: «Все навкруги так хаотично, мені потрібно контролювати хоч що-небудь!»

Що можуть зробити або сказати батьки

• Пам’ятайте, що ваша дитина зазвичай не є впертою або поганою. Але можливо, саме зараз вона є впертою, оскільки не відчуває себе у безпеці.
• Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина контролювала дрібні речі. Нехай дитина сама вирішує, що їй їсти або вдягати, з чим гратися або що читати. Якщо дитина контролює дрібні речі, це може призвести до того, що вона почуває себе краще. З одного боку, надайте своїй дитині свободу дій, але з іншого боку, створіть процедуру та структуру, яких вона має дотримуватися. Мова йде про правильній баланс. Ваша дитина також буде почувати себе невпевнено, якщо зможе контролювати все.
• Підтримуйте свою дитину, коли вона пробує щось нове. Вона також може отримувати почуття контролю, наприклад, самостійно вдягаючи взуття, складаючи пазл або самостійно наливаючи собі сік.

Якщо у вашої дитини бувають напади люті та роздратування. Якщо ваша дитина багато кричить — більше, ніж зазвичай.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Ймовірно, напади люті вже були в вашої дитини й до травмуючої події. Це є нормальною складовою розвитку. Прикро, коли не можеш нічого зробити та не маєш слів, щоб сказати, що ти хочеш і що тобі потрібно.
• Після травмуючої події вашу дитину займає багато що. Тому вона розгнівана (точно так, як і ви), вона плаче та кричить.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Скажіть своїй дитині, що розумієте, як це все має бути важко: «Зараз дійсно все йде погано. Це дійсно жахливо. В нас немає ані твоїх іграшок, ані телевізора, і це тебе бісить!»
• Толеруйте напади люті своєї дитини частіше, ніж звичайно, та реагуйте скоріше із прихильністю, аніж з дисципліною. Можливо, в інших випадках ви не стали б цього робити, але ви й самі знаходитесь у незвичайній ситуації. Якщо ваша дитина плаче й кричить, залишайтеся з ним і покажіть їй, що ви поруч з нею. Ви повинні встановити співмірні обмеження, якщо напади люті відбуваються частіше або стають більш екстремальними.

Якщо ваша дитина б’є вас.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Биття для дитини — це шлях вираження гніву.
• Якщо дорослі дозволяють своїй дитині бити їх, її невпевненість може підсилитися. Дитина лякає можливістю побити того, хто, власне, повинен її захищати.
• Деякі діти б’ються, тому що бачили, як інші люди б’ють одне одного.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Кожного разу, коли ваша дитина б’є вас, кажіть їй, що це ненормально. Візьміть дитину на руки, щоб вона не могла битися, та усадіть її. Скажіть, наприклад: «Це ненормально, що ти б’єшся. Це небезпечно. Якщо ти битимешся, будеш сидіти!»
• Коли ваша дитина достатньо підросте, попросіть її користуватися словами, щоб казати, що вона хоче: «Використовуй слова. Скажи: „Я хочу іграшку“!»
• Допоможіть своїй дитині виражати свій гнів іншим чином (грати, розмовляти одне з одним, малювати).
• Якщо у вас є конфлікти з іншими дорослими, ви повинні вирішувати їх так, щоб ваша дитина не могла бачити або чути це. В разі потреби поговоріть про свої почуття з другом або з професійною особою.

Якщо ваша дитина каже: «Уходь, я тебе ненавиджу!» Якщо ваша дитина каже: «Це все твоя провина!»

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Дійсна проблема — це травмуюча подія та все, що за нею сталося. Але дитина занадто мала, щоб дійсно це розуміти
• Якщо щось йде не так, малі діти часто зляться на своїх батьків, оскільки вірять, що батьки повинні були не допустити того, що сталося.
• Ви не винуваті, але зараз не час оправдовуватися. Ви потрібні своїй дитині.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Пам’ятайте про те, що пережила ваша дитина. Ваша дитина не має на увазі саме те, що вона каже. Ваша дитина розсерджена та вимушена опановувати багато важких емоцій.
• Підтримуйте почуття гніву вашої дитини, але обережно направляйте гнів на травмуючу подію: «Ти дійсно розгніваний. Сталося багато жахливих подій. Я також розгнівана. Я дійсно бажала б, щоб цього всього не сталося, але навіть мама й тато не можуть уникнути всіх поганих речей. Це важко для нас обох».

Якщо ваша дитина не хоче грати або робити щось інше. Якщо ваша дитина виглядає так, що не має жодної емоції (радості або суму).

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Ви потрібні своїй дитині. Так багато всього сталося, і ваша дитина, можливо, почуває себе сумною або пригніченою.
• Деякі діти плачуть, коли переживають стрес. Інші замикаються в собі. Але всім дітям потрібні люди, які їх люблять.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Сядьте поруч зі своєю дитиною та притисніть її до себе. Скажіть їй, що турбуєтеся про неї.
• Якщо можете, виразіть почуття вашої дитини словами. Скажіть їй, що сумувати, злітися або відчувати страх — це нормально: «Здається, що ти взагалі не хочеш нічого робити. Я питаю себе, чи ти сумуєш. Бути сумним — це нормально. Я залишаюся поруч з тобою».
• Намагайтеся щось робити разом зі своєю дитиною — те, що вона може робити (читати книгу, співати, грати разом).

Якщо ваша дитина багато плаче.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Ймовірно, ваша родина пережила важкі зміни через травмуючу подію. Зрозуміло лише, що ваша дитина сумна.
• Якщо ви дозволяєте своїй дитині сумувати та втішаєте її, це допомагає дитині, навіть якщо сум від цього не минає.
• Якщо ви самі дуже сумні, може бути корисним самій пошукати підтримку. Самопочуття вашої дитини пов’язано з вашим самопочуттям.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Дозвольте своїй дитині виражати свій сум.
• Допоможіть вашій дитині назвати свої почуття та зрозуміти, чому вона так відчуває: «Я бачу, ти сумний. Сталося багато важких речей».
• Допоможіть своїй дитині — посидьте разом з нею, приділіть їй додаткову увагу. Проводьте разом деякий час.
• Допоможіть своїй дитині дивитися у майбутнє з надією. Поговоріть разом про те, як складеться ваше подальше життя та які гарні речі вам доведеться пережити, наприклад, про те, що ви підете в парк або зоопарк, що будете гратися з друзями.
• Будьте турботливою з самою собою.

Якщо ваша дитина сумує за людьми, яких вона більше не може бачити після травмуючої події.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Малі діти не завжди можуть виразити, як вони почувають себе. Проте усвідомте, що їм важко, коли вони втрачають контакт з важливими для них людьми.
• Якщо померла людина, яка була близька вашій дитині, дитина може виявити сильнішу реакцію на травмуючу подію.
• Малі діти не розуміють, що значить бути мертвим, і іноді думають, що людина може повернутися.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Якщо можливо, допоможіть своїй дитині яким-небудь способом підтримувати зв’язок з людьми, яких вона більше не може бачити (відправляти фотографії або поштові листівки, телефонувати).
• Допоможіть своїй дитині поговорити з людьми, які були їй близькі. Навіть коли ми розлучені з іншими людьми, ми можемо й надалі отримувати позитивні емоції, згадуючи про них і кажучи про них.
• Визнайте, як це важко — не мати змоги бачити людей, які нам подобаються. Це сумно.
• Якщо хтось помер, відповідайте на питання дитини чесно та простою мовою. Якщо сильна реакція продовжується довше двох тижнів, можливо, варто звернутися за професійною допомогою.

Якщо ваша дитина сумує за речами, які були втрачені внаслідок травмуючої події.

Як я можу зрозуміти свою дитину?

• Коли відбувається травматична подія, родина або товариство часто відчувають такі важкі втрати, що легко випустити з уваги те, що може означати для дитини втрата іграшки або іншого важливого предмета (наприклад, пледа).
• Для вашої дитини сум за втраченою іграшкою — це спосіб сумувати за всім тим, що ваша родина мала до настання травматичної події.

Що можуть зробити або сказати батьки

• Дозвольте своїй дитині виражати свій сум. Сумно, що ваша дитина втратила свою іграшку або свій плед.
• Якщо це можливо, спробуйте знайти щось, що могло б для вашої дитини стати порівняною заміною іграшки або пледа.
• Відволікайте увагу своєї дитини іншими заняттями.